РУКСИНА

Натхнення,
я в тобі знайшов!
не пам"ятаю,як це склалось...
посміхаюсь
звичайно,що зізнаюсь
коли в очі подивлюсь
Гортаю я життя
свою сторінку
мрію про Чарівну Квітку
Не склалось,як хотілось
вона десь в часі забарилась
Та знаю відбулось!
бо знов спілкуємось
Мене ти запитала
про вірш,кому я присвятив
та вдячний своїй долі
Тебе в житті цьому зустрів
собі я заповів
Тебе любити!
Тобою жити!

З мальовничого села
де річка Стир тече
Я вирушив в дорогу
В дорогу мене повела в ВЧ
повістка з воєнкому
Призив був навесні
в дев"яностім році
і довелось служить мені
у Білоруській рощі
Служив,але тужив
по ріднім краю
бо там я залишив
дівчину,що кохаю!
Навчались в школі ми разом
та ще й в одному класі
Я в армію пішов служить
а не освідчився і досі
Вона!-це Ангел з неба
і іншої мені не треба
Волося в"ється,стан тонкий
а руки,а хода
Вона вся НЕЗЕМНА!
мені так видається.